На заправку, далі Вельбівно, через Гощу на смт Соснове. Виїхав з Гощі на турецький автобан (Рівне-Житомир), вау, рівненько - рівнесенько, клас, молодці турки

Але як би добре не їхалось потрібно повертатися в реальність, тобто на наші пересічні дороги - горбик-ямка і канавка, то камінчик, то ка..шка ... Особо спішити нікуди то і рулив помаленьку вперед. по дорозі побачив прикольну вивіску

А чому б і не подивитися, всього 700 метрів в сторону? Грунтовка вела через поле, в кущі, а за кущами ось:

Невеличка турбаза з чудними хатинками на березі ставка, там і ресторанчик, і банька

Чуть подивився, чуть пофотав і дальше в путь

На границі між Корецьким і Березнівським районами шматочок суперового асфальту, як не дивно, зазвичай на границі між районами ями, ухаби а то і взагалі соша, а тут така ляпота, але в березнівськом районі дороги - кошмар, неможливо їхати ані 20. ані 50, а ні 70 км/год, можна виіпати навіть душу і всі гайки і болтики із скута , та нічого якось доїхав до Соснового, недарма те смт назвали соснове, навколо тільки соснові ліси, інколи траплялись невеличкі березові насадження

Знаю, що Соколині гори знаходяться поблизу села Губків. а де конкретно не знаю, якраз їхав місцевий на дирчику і він вказав куди їхати. Соша, шедевр дорогобудування ... На окраїні села замаячили невеликі пагорби, поїхав туди, а там, словами не передать, красотіща , то треба самому бачити

Підїхав на скуті поближче до річки, полазив по пагорбах

Сонце повільно хилилось до горизонту і вже час вертатися, біля підніжжя гори трішки застряв в болоті, до річки їхав по стежині, а назад виріши проїхатись по травичці, свіженька, зелена , не дарма вона свіженька і зелена, коли навкруги вже давно все повисохало, отже їду, на хорошому ходу під горку заїжджаю на травичку, пару метрів, пробуксовка і все скут провалився під дерну,а там болото, таке ріденькеі ісвіженьке, туди-сюди покатав. побуксував, закопався по серйозному, відкотив скут чуть назад в колію накидав каміння і гілок і з розгону вилетів з болотяного полону, вимазався добряче , потім палочкою виколупував засохше болото, але щото за поїздка без пригод

додому вертатися тією ж дорогою не хотілося, "нувік" проложив новий маршрут, хоч і на пару км більше, їду, звертаю на лісну дорожку, дорожка клас, навіть краще ніж деякі асфальтові дороги, соша покрита піском,а поверх піска дрібнесеньке каміння і дорога рівненька-рівненька тільки пару невеличких ямок, лечу 70, 80, 85 - красота, а пилюка позаду - жуть, всеодно що щлейф за реактивним літаком в небі . Фоток не має але є відео, може чуть пізніше розмішу зсилку

Через пару км халява закінчилася, дару жахлива соша із здоровенного каміння, вертаюся...

На повних парах на зустрічну смугу вилітає..., летить влоб-влоб, БАХ, зіткнення, збив, лежить тільки нервово лапками дригає, долітався, тобто долітталась :D, а нема чого по зустрічній смузі літати, буде знати на слідуючий раз

Трішки туди-сюди прокатнувся по тій чудесній дорозі додому...

Ось так я трішки прокатнувся ... то була пятниця, а буде ще неділя але то вже інша історія

Як такого то конкретного маршруту не було тому їхав куди небудь. Виїхав вже пообіді, в напрямку річки Горинь і піщаних карєрів.