В цій темі я не буду розказувати про те що екіпіровка обовязково потрібна, що повинна бути в кожного мотоцикліста чи скутериста, не буду читати "моралі" чи повчати Вас, хай кожен сам вирішує це для себе, я лише розповім про власний досвід користування екіпіровки, якщо тобі, шановний читач це не актуально і не цікаво і вважаєш що екіпіровка це лише понти, то далі можеш не читати. З чого все починалось.
Ще декілька років назад я навіть і не думав, що я буду їздити на мотоциклі чи моторолері, буду подорожувати, хоч і не далеко, спілкуватимусь з такими ж любителями мотиків і подорожей як я, мотик я сприймав як конструктор, який можна розібрати на дрібні частини і зібрати. В університетській бібліотеці переглядав сторінки журналу "Мото", фотки мотоциклів були лише як красивми малюнками і не більше, але одного разу прочитав розповідь про подорож Америкою відомого мотоподорожника "Сінуса" і тоді стався перший проблиск чогось нового і неповторного, з того моменту я щомісяця чекав на новий номер журналу і з великим інтересом перечитував рубрику про мотоподорожі, однак більше дозволити собі не міг, а тим часом вдома потрошки ремонтував батьковий мотоцикл, який удачно був розбитий братом, відремонтував, спроба першого запуску двигуна, завівся з першої спроби з пів оберта і той рик мотора, немов би розбудив щось потаємне і досих пір невідоме у мені. Перша спроба поїздки на мотоциклі який відремонтував сам і взагалі перша мотопоїзка, настрій супер, емоції через край, клас. Однак через деякі життєві обставини продовження не сталося, але десь глибоко в душі загорівся вогник авантюризму і нових мрій та бажань пригод і вражень, жевріючий "вогник" підтримував читанням мотожурналів, різних мтосайтів і ось нарешті в 2008 році придбав перший свій двоколісний транспорт, хоча коштів вистачило лиш на китайський моторолер Qjiang Phantom 125, 50-ка навіть не розглядалася.
Першою обновкою перед покупкою моторолера був бюджетний шолом GREX, (710 грн ціна 2008 року), на слідуючий день придбав недорогі мотоперчатки, їздив в джинсах і легкій непродуваємій курточці, спочатку це все що було в мене з екіпіровки.
Так я відїздив до середини літа, я розумів що того не достатньо і то не серйозний захист , практично ніякий, лиш від вітру. Однак на мотозльоті в м. Косів я познайомися з одним цікавим мужичком, байкером, він мені порекомендував придбати шкіряні штани і куртку, я приміряв, були чуть великуваті, мені сподобалось і я придбав, згодом в мене зявилися моточоботи. Одягнувши весь той прикид вигляд був мене досить оригінальний і незвичний, для мотоцикліста тикий вигляд є нормальним і відповідно оточуючі практично не звертали уваги, а тут скутерист і в шкряній екіпіровці при +20-25С, а навколо всі розїжджають в шортиках і футболочках з шльопками на ногах, не доразово помічав насмішливі погляди і репліки в свою сторону, всі дивилися на мене як на придурка, однак я на них не звертав уваги і думав що "сміється той, хто сміється останній", "побачу на ваш "сміх" коли навернетесь із скута і проїдетесь на пятій точці пару метрів по асфальту, буде як про кота, в якого до батареї доїхали лише вуха".
Київ, тихий сонячний і теплий вечір, вирішив чуть катнутись по вулицям вечірнього міста, було ще видно. Напрямок на Святошино, на розвязкі звертаю на Кільцеву, їду в правому ряду, заїхав в мото магазин, подивився, чуть погуляв, їду далі, треба вже й розвернутись і їхати додому, швидкість 65 км/год, три смуги на дорозі, на правій смузі припарковані авто, їду по другій, хочу перестроїтись ліворуч для подальшого розвороту в дозвленому місці, ще чуть розігнався, швидкість 70км/год, погляд у ліве дзеркало, нікого, вмикаю лівий покажчик повороту, помаленьку перестроююсь на ліву смугу поглядуючи у дзеркало, змістився десь на пів метра аж раптом удар ззаду і тиша, нічого не зрозумів, перше торкання асфальту, скрегіт металу і тріск пластмаси, перше що прайнуло в голові "збили, та ні, точно збили", приземлився на лівий бік, проїхався на пятій точці пару метрів, зупинився, швидко піднімаюсь нічого не відчуваючи і вибираюсь на газон розділювальної смуги, скут посеред дороги на боку скручений вдвоє, авто що мене збило на газоні, встав, значит все ціле, однак болю не відчую взагалі, соображать не можу, все навколо діється немовби у сні, приїхали гайці, формили ДТП.
На наступний день, прийшовши в себе і вже краще метикуючи рзглядаю екіпіровку, шолом нормально, лише декілька царапин, шкіряна куртка - стерта ліва сторона, сильно потерся лівий рукав, пракично наскрізь, лишилась шкіра товщиною з міліметр, товщина шкіри рукавів десь 3 мм, досить груба, джинси - не протер, однак задній карман відірвався, рукавиці - сильні натири на лодонях, тріщини на пластикових вставках костяшок пальців, шкіряні кросівки - чуть стер підошву збоку. Пошкодження на мені - царапини і синці на пятій точці, лівому коліні і лівому локті, повезло що ніхто не наїхав і нічого не поламав.