Сонце повільно хилилось до горизонту і вже час вертатися, біля підніжжя гори трішки застряв в болоті, до річки їхав по стежині, а назад виріши проїхатись по травичці, свіженька, зелена , не дарма вона свіженька і зелена, коли навкруги вже давно все повисохало, отже їду, на хорошому ходу під горку заїжджаю на травичку, пару метрів, пробуксовка і все скут провалився під дерну,а там болото, таке ріденькеі ісвіженьке, туди-сюди покатав. побуксував, закопався по серйозному, відкотив скут чуть назад в колію накидав каміння і гілок і з розгону вилетів з болотяного полону, вимазався добряче , потім палочкою виколупував засохше болото, але щото за поїздка без пригод
додому вертатися тією ж дорогою не хотілося, "нувік" проложив новий маршрут, хоч і на пару км більше, їду, звертаю на лісну дорожку, дорожка клас, навіть краще ніж деякі асфальтові дороги, соша покрита піском,а поверх піска дрібнесеньке каміння і дорога рівненька-рівненька тільки пару невеличких ямок, лечу 70, 80, 85 - красота, а пилюка позаду - жуть, всеодно що щлейф за реактивним літаком в небі . Фоток не має але є відео, може чуть пізніше розмішу зсилку
Через пару км халява закінчилася, дару жахлива соша із здоровенного каміння, вертаюся...
На повних парах на зустрічну смугу вилітає..., летить влоб-влоб, БАХ, зіткнення, збив, лежить тільки нервово лапками дригає, долітався, тобто долітталась :D, а нема чого по зустрічній смузі літати, буде знати на слідуючий раз