День 4 – 1.07.13 Ось і настав четвертий день наших пригод, швиденько зібралися, перекус на дорожку, фото, попрощалися з Людмилою до нових зустрічей і полетіли на Яблунецький перевал на сувенірний ринок. Чуток погуляли там, позаглядали на китайські сувенірчики, придбали дещо і хотіли вже від’їжджати, аж раптом на перевалі з’явилася група ендуристів чоловік з 12 і на наше здивування серед них були і наші два знайомих з якими я раніше планував їхати до Карпат, де б ми ще зустрілися якби не тута. Обмінялися враженнями і роз’їхалися в різні сторони ми на Закарпаття вони на Яремче і додому. По дорозі до Рахова зупинились на обід в с. Ділове, завітали до ресторану-музею з величезною колекцією всякого старовинного мотлоху, дивіться фото. Перепочивши з годинку рушили ми далі в Солотвино, на Закарпатті погодка супер, дуже тепло і сонячно.
Ми і вже в Солотвино, відоме своїми солоними озерами в яких не можливо потонути. Координат озер я не мав, тому прийшлося розпитувати місцевих жителів як їх знайти, знайшли швиденько, покружляли навколо, підїхали до воріт, вїзд на мото 5 грн і стільки ж вхід, точніше за вхід 5 і за паркову мото на території - 5 грн – всього 10. Однак побачивши тих хто вже покупався і висох на сонці я дещо перехотів купатися, оскільки була проблема як ту сіль потім змивати, однак розпитавши на місці вияснилося, що є платний теплий душ і халявний холодний, то я погодився на купання. Які перші враження? Прикольно і смішно, класний атракціон, можна стояти в воді,можна лежати на воді, перевертатися як хочеш от тільки щоб вода не потрапила в очі – бо буде боляче, якщо є якісь ранки то сильно пече, але швидко звикається до цього – однак якщо будете на Закарпатті то обов’язково покупайтесь в озері, вам сподобається. З годинку покупалися, позагарали і вирушили в напрямку Мукачево. У воді можна:
стояти
лежати
сидіти
і знову лежати
В планах заїжджати до Ігора в гості не було, щоб не надоїдати їм,
адже вже настали будні, це в нас вихідні, а хотіли організувати пікнік і
запросити його на шашличок, однак несподівано сталася незначна поломка,
на моєму скутері відпав глушник, дрібниця але не приємно коли мотор
реве на всю округу. Оскільки вже була п’ята година вечора то шукати
зварку вже не було сенсу і ми вирішили всеж таки завітати вгості до
Ігора, воно і на краще. Швиденько десь за годину все відремонтували і
пішли на гостини, а де гостили там і заночували, вийшло як у приказці –
«ой дайте напитися води, що так хочу їсти, що і ніде переночувати» - за
це йому велика вдячність і чекаємо в гості в наші края.
